Как будет золото по кабардински

• А ‒ I первая буква кабардино-черкесского алфавита; адыгэ алфавитым и япэ хьэрф.

• А ‒ II местоимение, указательная частица ‒ тот, та, то; этот, эта, это (указывает на предмет, далёкий или невидимый говорящему). А щIалэр фIыуэ йоджэ ‒ этот юноша хорошо учится.

• А ‒ III междометие ‒ 1) выражает припоминание, удивление, догадку; 2) выражает узнавание; 3) выражает неуважение, пренебрежение говорящего по отношению к предмету разговора.

• Абазэ (абазэхэр) ‒ абазин, абазинка (абазины). Къэрэшей-Шэрджэсыр зи хэку лъэпкъхэм ящыщ (бзэкIэ нэхъ зи гъунэгъур абхъазхэр, адыгэхэр, убыххэр арщ), а лъэпкъым щыщ цIыху. Зэгуэрым къуажэм абазэ хьэщIэ къахуэкIуэну пэплъэрт. ◊ Абазэ шатэ ‒ абазинская густая сметана. КIэщIэнэ зимыIэ шатэ Iув. ◊ Абазэкхъуей ‒ бот. просвирник мавританский (Маlvа mаuritiana). Удз лъэпкъ (и пкъыр захуэу докIуей, и тхьэмпэхэр хуэхъурейщ, гъатхэми гъэмахуэми шэкъафэу мэгъагъэ, жылэ къищIхэр матэкхъуейм ещхьщ) хьэбыкъуэ. ◊ Адыгэбзэ умыщIэм, абазэм еупщI, жаIэ адыгэхэм ‒ если не знаешь адыгского (кабардино-черкесского) языка, спроси абазина.

Урок абхазско-кабардинского ))

• Абазэхэ (абазэхэр) ‒ абадзехи (одна из адыгейских этнических групп). Адыгейр зи хэку лъэпкъхэм языхэз, а лъэпкъым щыщ цIыху. ◊ Кавказ къуршым и къырыщхьэ дыдэм абазэхэхэр щыпсэурт. (Нэгумэ Шорэ). ◊ Абазэхэхэр курыт лIэщIыгъуэхэм адыгэ лъэпкъхэм я нэхъ инхэм ящыщ зыуэ дыщытащ, иджы адыгейкIэ дызэджэхэм хыхьэ зы гупщ. Абазэхэ адыгэхэр нобэ куэд дыхъужыркъым. Дэ дыщопсэу Адыгей Республикэм хыхьэ Хэкуринэхьэблэ, Мамхэгъ жылэхэм. 1901 гъэм абазэхэ адыгэу Кубань областым къинэжар цIыху мини 5-м щIигъуртэкъым.

Читайте также:
Высказывания о золоте как о элементе

• Абэ ‒ устар. верхняя одежда в виде ризы у мусульманских священнослужителей. Теубгъуа щIыкIэу муслъымэн динщIакIуэхэм ящыгъыу щыта щыгъын щIыIутелъ.

• Абгъуауэ ‒ абгъуауэ хъун (щIын) ‒ 1) окрепнуть, опериться (о птенцах) ‒ бзу шырхэр абгъуэм щис зэман; 2) переносное: нежиться в постели (о ребёнке) ‒ сабийм жейкIэ зигъэнщIын, пIэм гу щихуэн. ◊ А цIыкIур щIэгъыр абгъуауэ имыщI щIыкIэ къагъэтэджащи аращ.

• Абгъуэ ‒ гнездо. Къуалэбзухэр, джэдкъазхэр щыкIэцI, щыгъуалъхьэ, шырхэр къыщраш кумбыгъэ, егъэзыпIэ. ◊ Из Адыгской Википедии: «ТеплъэкӀи, щӀыкӀэкӀи, къызыхахкӀи, уаздыпэщӀэхуэ щӀыпӀэкӀи хуабжьу зэщхьэщокӀ. КъызэрыкӀуэщ джэд хэкӀыгъуэ лӀэужьыгъуэхэм ящӀыр: кумб чэнжым и лъащӀэм щӀэдзын мащӀэ илъу аращ. БанэщӀэжым ейр топым хуэдэу зэпэхъуреибзэщ, ихьэпӀэр ибгъумкӀэ щыӀэу.

ПцӀащхъуэм ятӀэр и ӀупсымкӀэ зэкӀэришхэурэ абгъуэр еухуэ. Ипщэ Азиэм щыпсэу хьэпцӀащхъуэ лӀэужьыгъуэхэм ейр зэрыщыту хьэуам щыдия Ӏупс къабзэщ, цӀыхухэм яфӀэфӀу яупщэфӀри яшх». ◊ Ещё одна цитата из Адыгской Википедии: «Тропик къуалэбзу щхьэхухэм я абгъуэхэр гуп-гупу зэхэту ящӀ, ауэ нэхъыбэм яйр зэпэщхьэхуэщ.

ЗэмылӀэужьыгъуэ къуалэбзухэм я абгъуэхэр зэгъунэгъуу щащӀыр зэзэмызэ дыдэщ. ЩыӀэщ нэгъуэщӀ псэущхьэхэм я гъуэхэр абгъуэ папщӀэу къэзгъэщхьэпэр (бжьэндэхъугъуэжь, бжьэшх, бабыщхэр). Абгъуэ ящӀыркъым, къапщтэм, Аустралиэм щыӀэ джэд лӀэужьыгъуэ Ӏэл гуэрэхэм — пшахъуэм, е къэкӀыгъэ, пщӀащэ зэхэфыхьам хокӀацӀэри абыкӀэ я абгъуэ щӀынри, гъуэлъхьэжьынри, къишынри зэфӀокӀ. ЩоджнцӀыкӀу Алий мы жыӀэкӀэм щӀагъыбзэ щӀилъхьащ социал (псэупӀэ, быдапӀэ, хъухъумэт) мыхьэна иритри: Маржэ, бэ иныр фыхъейхи, Пщыхэм я абгъуэр ткъутэнщ».

Магамет Дзыбов — Хазбулат | Концертный номер 2013

• Абгъуэрынэ ‒ подкладь, подкладень (яйцо, подкладываемое в гнездо, чтобы курица неслась в определённом месте). Джэдкъазыр абгъуэм щыкIэцIу есэн папщIэ, абы къранэ джэдыкIэ. ◊ Абгъуэрынэу зы джэдыкIэ абгъуэм къинэн.

• Абдеж ‒ наречие ‒ 1) там; 2) в это время, с того времени, с той минуты, тогда. ◊ Абдеж ущымыту къыдыхьи тӀыс ‒ Не стой там, заходи и садись. ◊ Абдеж щылъ джыдэр къащтэ ‒ Возьми топор, который лежит там.

Читайте также:
Где моют золото 6

• Абдж ‒ 1) стекло, стеклянный; 2) фаянс, фаянсовый; 3) бутылка. 1. Узэпхрыплъ хъууэ пшахъуэ гъэткӀуам къыхэщӀыкӀа пкъыгъуэ (щхьэгъубжэнэу халъхьэ, хьэкъущыкъу къыхащӀыкӀ, нэгъуэщӀуи къагъэсэбэп). 2. ЯтӀэ хужь лъэпкъыфӀхэм къыхагъэжыкӀ пкъыгъуэ (тепщэч, фалъэ, нэгъуэщӀ хьэкъущыкъу къыхащӀыкӀ). 3. ПтулъкӀэ; птулъкӀэмрэ итымрэ. ◊ Абдж гъэвэн ‒ варить стекло. ◊ Абдж ӀупщӀэ ‒ кусок, осколок стекла. ◊ Щхьэгъубжэм хэлъ абджыр къутащ ‒ оконное стекло сломалось. ◊ Абдж тепщэч ‒ фарфоровая (фаянсовая) тарелка. ◊ Абдж хьэкъущыкъу ‒ фарфоровая (фаянсовая) посуда. ◊ Псы абдж ‒ стеклянная бутылка.

• Абджхэлъхьэ ‒ стекольщик. Абдж хэлъхьэныр зи IэщIагъэ.

• Абджыбз ‒ стеклорез (инструмент). Абдж зэрабз, зэрызэпаупщӀ Ӏэмэпсымэ.

• Абджынэ ‒ 1) оконное стекло; 2) проём для стекла в раме. 1. Щхьэгъубжэм хэлъ абдж ӀупщӀэ. 2. Рамэм щыщу абджыр зрагъэувэ гъуанэ. ◊ Джэдур абджынэм ипщащ ‒ кошка выпрыгнула через окно.

• Абджыпс ‒ 1) тонкий, прозрачный (о стекле); 2) полностью застеклённый. 1. УщызэкӀэщӀэплъу пӀащӀэу абдж къабзэ. 2. Абдж защӀэ, абдж зэфэзэщ, абдж куэд зыхэлъ. ◊ Абджыпс хьэкъущыкъу ‒ посуда из прозрачного стекла.

• Аби (абыжми, абыми) ‒ и (соединяет определённые временные формы глагола). Глаголым и зэман формэ хэхахэр зэзыпх союз. ◊ ЩӀалэр шым мэшэс аби докӀ ‒ парень садится на лошадь и едет. ◊ Шэр ягъэпщтынщ аби зэрадзынщ ‒ молоко вскипятят, а затем заквасят.

• Абрагъуэ ‒ огромный, очень большой. Ин дыдэ. ◊ Унэ абрагъуэ ‒ огромный дом. ◊ Жыг абрагъуэ ‒ огромное дерево. ◊ Къытщхьэщыт уэгум и инагъыр къэзыгъэлъагъуэщ – весь небосвод.

Источник: dzen.ru

Перевод «золото» на кабардинский

дыщэ — это перевод «золото» на кабардинский.

noun существительное среднего рода neuter грамматика

Читайте также:
Легенда код на золото

русский — кабардинский словарь

дыщэ

Dbnary: Wiktionary as Linguistic Linked Open Data
Показать алгоритмически созданные переводы

Изображения с «золото»

золото

золото

золото

Фразы, похожие на «золото» с переводом на кабардинский

Мэзджэдщхьэтумэ

Переводы «золото» на кабардинский в контексте, память переводов

Склонение Основа

Примеры не найдены, вы можете добавить новый.

Источник: ru.glosbe.com

Русско-кабардинский разговорник

«Русско-кабардинский разговорник» адресован русскоязычному населению, туристам и курортникам, приезжающим в Кабардино-Балкарию или Карачаево-Черкесию и желающим обмениваться с собеседником элементарными фразами на кабардинском языке. Он включает необходимые слова и выражения, практические советы и информацию о Кабардино-Балкарии, обо всем, что стоит увидеть и услышать. Материал подобран по тематическому принципу.

Разговорник может быть использован и как самоучитель на начальном этапе изучения кабардинского языка.

Издательство «Эльбрус», Нальчик, 2008. 120 стр.

УДК 811.352.3-3 ББК 81.602.22-927.2 ISBN 978-5-7680-2150-4

ЧАСТО УПОТРЕБЛЯЕМЫЕ СЛОВА И ВЫРАЖЕНИЯ

Источник: sites.google.com

Рейтинг
Загрузка ...